Як правило ці нехитрі способи перекладу приносять свої результати. Що ж робити, якщо вам не вдалося знайти перекладу певної лексичної одиниці, і тому переклад тексту у вас "не клеїться"?

Існують різноманітні форуми перекладачів, де можна спокійно попросити допомоги в колег по цеху. Найбільш поширеними з них є http://www.proz.com/kudoz/ , http://help.berberber.com/, http://www.trworkshop.net/forum/, http://pereklad.uaforums.net/--vf1.html.

Мій власний досвід показує, що безвихідних ситуацій небуває! Тому не варто опускати рук, а працювати над собою і шукати шляхи вирішення складних задач.

 Використано матеріали 

Пропоную колегам залишати свої приклади перекладацьких ляпсусів в цій темі. Почну по традиції з себе

Ось, наприклад, слово "manicure" мої студенти переклали як "гроші лікують", "important" - "хворий імпотенцією", "heigh hills" - "високі підбори", "sense organs" - "відчувати органи", etc.

Німецька мова дає більше можливостей для студентської творчості, так як має в розпорядженні наступні слова та словосполучення: das Loch (дірка), die Kurve (поворот), betrachten (розглядати, дивитися), bis nachher (до скорого побачення), die Hoden (яєчка), die Schlange (змія), які викликають дуже яскраві асоціації

Поділіться і ви своїм архівом подібних перлів!

У кожного з нас є улюблена фраза іноземною мовою, яка відповідає нашому стилю життя, характеру, або надзвичайно вдало підкреслює нашу особистість. Ця фраза зазвичай почута у фільмі, вичитана з книги чи журналу, або ж з нею пов'язана якась кумедна ситуація з нашого життя. 

У цьому пості я пропоную поділитися не тільки улюбленими іншомовними виразами, але й історіями їх походження (запозичення). Думаю усім нам буде цікаво про це дізнатися.

І почну я звісно ж із себе. Ще з першого курсу університету мені запам'яталась влучна фраза викладача граматики "It depends". Вона використовувалася в усіх можливих контекстах, адже практично кожне правило граматики англійської мови передбачає купу винятків. Коли ми запитували, як правильно: так чи так, викладач відповідала "It depends", що викликало в нас бурю емоцій))

Цікаво, що колись при заповнюванні анкет у графі рівень володіння іноземною мовою, люди масово писали "Читаю і перекладаю зі словником". Насправді такого рівня не існує. Це був спосіб уникнути правдивої відповіді на запитання, оскільки знання мови у союзі завжди було "слава Богу, в рамках школьной программы"(цитата з к-ф Одиноким предоставляется общежитие).

Сьогодні ж розроблено цілу систему рівнів, яка служить для отримання міжнарожних сертифікатів по оволодінню іноземною мовою. На цих рівнях базуються тести, які визначають мовну компетенцію, а також за їх результатами зараховують до вузів, змінюють спеціальність, пропонують роботу і т.д.

Існує 3 основних рівні, які в свою чергу підрозділяються на дрібніші: рівень А (елементарне володіння мовою), В (самостійне володіння мовою), С (вільне володіння мовою).

Рівень А включає в себе так-званий рівень виживання, або А1, який передбачає те, що людина розуміє окремі слова та фрази, може представитися, підтримати нескладну розмову, якщо співбесідник готовий уповільнити темп мовлення і допомогти зрозуміти; і передпороговий рівень, або А2, який передбачає, що людина розуміє і може використовувати окремі речення та сталі вирази, що стосуються основних сфер життя.

Рівень В включає в себе пороговий рівень, або В1, який означає, що людина розуміє зміст повідомлень літературною мовою на різні теми, може самостійно скласти зв'язне повідомлення, може спілкуватися в більшості ситуацій, які виникають під час проживання закордоном; рівень В2, тобто пороговий просунутий рівень, що значить, що людина розуміє зміст абстрактних і конкретних текстів, у тому числі і вузькоспеціалізованих, розмовляє спонтанно, швидко, чітко формулює думку, чого достатньо для спілкування з носіями мови.

Рівеь С включає рівень С1, тобто рівень професійного володіння, згідно якого, людина розуміє великі за об'ємом складні тексти, розпізнає прихований зміст, розмовляє спонтанно, швидко, без труднощів з підбором слова, гнучко використовує мову для спілкування в науковій та професійній сферах; і рівень С2, тобто рівень майстерного володіння, коли людина розуміє практично будь-яке усне чи письмове повідомлення, здатна створити зв'язний текст, спираючись на декілька джерел, говорить спонтанно, дуже точно, може підкреслити відтінки значень навіть в дуже складних ситуаціях.

Звичайно ця система неідеальна. Адже є багато нюансів при оцінюванні рівня володіння мовою. Вона демонструє ті аспекти, які враховуються при оцінці і допомагаю самостійно визначити цілі і завдання, для досягнення наступного мовного рівня.

Особисто я ніколи не задумувалася про свій рівень володіння іноземною мовою. Сьогодні я зрозуміла, що варто приділяти практиці більше часу, адже ще кілька років тому я спокійно могла собі присвоїти С2 з англійської, а тепер в мене лише С1 з натяжкою. Щодо німецької, то справа ще гірша - В1. Тобто розслаблятися не час

Джерело

На сьогоднішній день диплом філолога в Україні видає величезна кількість внз, зокрема КНУ ім. Т. Шевченка, Інститут Філології, НПУ ім. М.П.Драгоманова, СНУ ім.В.Даля, ЛНУ ім.І.Франка, ЧНУ ім. Ю.Федьковича і т.д. Філолог - це спеціаліст, який вивчає мову, літературу та усну народну творчість певного народу. Як видно з визначення, ця професія передбачає академічну роботу, дослідження в галузі мови та літератури. Що ж досліджують численні випускники філологічних факультетів? 

Насправді дослідженнями в роботі середньостатистичного філолога сьогодні і "не пахне". Сумно про таке казати, але невигідна це справа досліджувати що-небудь, особливо в галузі гуманітарних наук. Філолог може вважати себе щасливим, якщо знайшов роботу за фахом, тобто влаштувався вчителем, або викладачем (благо є ще роботодавці, готові взяти на роботу молодого спеціаліста), або хоча б у сумісних галузях, таких як переклад, рекламний бізнес, видавнича справа і.т.п. Звичайно, ніхто не заперечує можливості надання репетиторських послуг та власне творчості, себто робота так-званим вільним дописувачем. 

Усе вище сказане можна віднести хіба що до недоліків професії філолога: 5-6 років нелегкого добросовісного навчання (з власного досвіду скажу, успіхи тут даються "потом і кров'ю"), а в результаті - низькооплачувана робота і постійні пошуки джерел додаткового заробітку.

Ноту оптимізму вносять самі ж таки філологи, які діляться своїми думками, з приводу того, у чому ж переваги нашої професії. Філологи пишаються своєю професією, тому що:

- за словом до кишені не лізуть, і "переплюнуть" будь-якого оратора;

- якщо і доводиться лізти за словом до кишені, то можуть вигадати такий неологізм, який може замінити певне стале поняття, або і цілий комплекс понять;

- використовуючи нецензурну лексику, справжній філолог вправно пояснить походження та значення використовуваних ним слів тим, хто бездумно користуються ними;

- якщо філологу роблять зауваження (що саме по собі звучить неймовірно) з приводу його мови/вимови/лексики/граматики (необхідне підкреслити), він справедливо може відповісти: "Я - філолог, мені можна!"

Насправді ж перевага нашої професії у тому, що ми краще розуміємо світ. Звідси випливає наше перше завдання - допомагати іншим розуміти його. Саме це мені в цій професії і подобається!

Джерело