Wonder Could I Live There Anymore

Have you ever been awaken by the crowing of a rooster
While the night do still heavy on the ground
And the voice of Uncle Ben seems to break the morning silence
Bringing light to windows all around
It's time to rise and shine start another hard work day
Get the cows in and start the milking chores
It's nice to think about it maybe even visit but I wonder could I live there anymore

Something bout the smell of cornbread cooking on a wood stove
Seems to bring a picture to my mind
Of a little three room house with mama in the kitchen
But she can't stop to talk ain't got the time
She's a fixing dad his supper he's a working over time
Trying to pay our bill at the grocery store
It's nice to think about it maybe even visit but I wonder could I live there anymore

As I think about my childhood and of my old hometown
I don't really miss 'em like before
It's nice to think about it maybe even visit but I wonder could I live there anymore

Writer : BILL RICE
Copyright : Lyrics © Universal Music Publishing Group

І тут же переклад (правда російською), який пропонує сам сайт:

Ты когда-нибудь был разбужен криком петуха 

Хотя ночью по-прежнему делать тяжелых на земле
И голос дяди Бена кажется нарушать утреннюю тишину
Привлечение свет в окнах по всему
Пора встать и сиять начала другой жесткий рабочий день
Получить коров и доения начала обязанностей
Приятно думать о нем, может быть, даже посетить но я интересую я мог жить там больше
 

Что-то бой с запахом кукурузный хлеб приготовление пищи на печку
Кажется, принести фотографии, на мой взгляд
Из маленькой комнате три дома с мамой на кухне
Но она не может остановиться, чтобы поговорить не получили времени
Она фиксации папа свой ужин, он работает над временем
Пытаясь собрать нужную сумму на наш счет в продуктовом магазине
Приятно думать о нем, может быть, даже посетить но я интересую я мог жить там больше

  Когда я думаю о моем детстве, и мой старый родной город
Я действительно не хватает на них как до
Приятно думать о нем, может быть, даже посетить но я интересую я мог жить там больше

Сайт-джерело

Я В ЗАХВАТІ!

Це цікаво, але переклад плеяди слів , вивів на наступну цікавинку:

розсіл - рассол
розчин солі - раствор солі
росіл - сгуститься

Чому остання пара створила "такий союз" зовсім не зрозуміло?

З повагою

Всевидяче Око

Як правило ці нехитрі способи перекладу приносять свої результати. Що ж робити, якщо вам не вдалося знайти перекладу певної лексичної одиниці, і тому переклад тексту у вас "не клеїться"?

Існують різноманітні форуми перекладачів, де можна спокійно попросити допомоги в колег по цеху. Найбільш поширеними з них є http://www.proz.com/kudoz/ , http://help.berberber.com/, http://www.trworkshop.net/forum/, http://pereklad.uaforums.net/--vf1.html.

Мій власний досвід показує, що безвихідних ситуацій небуває! Тому не варто опускати рук, а працювати над собою і шукати шляхи вирішення складних задач.

 Використано матеріали 

Пропоную колегам залишати свої приклади перекладацьких ляпсусів в цій темі. Почну по традиції з себе

Ось, наприклад, слово "manicure" мої студенти переклали як "гроші лікують", "important" - "хворий імпотенцією", "heigh hills" - "високі підбори", "sense organs" - "відчувати органи", etc.

Німецька мова дає більше можливостей для студентської творчості, так як має в розпорядженні наступні слова та словосполучення: das Loch (дірка), die Kurve (поворот), betrachten (розглядати, дивитися), bis nachher (до скорого побачення), die Hoden (яєчка), die Schlange (змія), які викликають дуже яскраві асоціації

Поділіться і ви своїм архівом подібних перлів!

Захотілось якогось незвичного перекладу, ну ось переклав наш блог у гроші, дивіться самі, що вийшло(російською

Тест:  http://beon.ru/tests/446-002.html •Сколько стоит ваш дневник? •

Счет:

80 позитивок

10 гривнив

22.96 рублей

179.2 тенге

1920 сум

 http://beon.ru/tests/

І. Нечуй-Левицький перекладав Біблію наприкінці 90-х років (1890). Випускник Київської духовної академії зі ступенем 'магістра богословія' він, звичайно, був добре обізнаний зі Святим письмом.
Відомо, що Біблію перекладали П.Куліш і П.Морачевський, які інтерпретували українською мовою «Новий завіт», але за життя переклад не друкувався. Вперше частково був опублікований 1906 р., а в 1860–1862 pp. переклад Біблії здійснили професори чотирьох духовних академій – Київської, Петербурзької, Московської і Казанської. Тоді ж над перекладом Святого Письма працювали П.Куліш та І.Пулюй.
Б.Грінченко в листі до І.С.Нечуй-Левицького (від 8.03.1901 р.) запитував: «Саме тепер я виготовую до друку копію перекладу Біблії, і мені дуже треба знати: з якого саме тексту перекладали Біблію Ви, високоповажний добродію. Чи се був текст, близький до російського, синодального видання і якого: великоруського чи з слов'янського?». Письменник тоді ж відповів: перекладав він Біблію з німецького тексту, але дотримувався російського синодального видання, бо в німецькому випуску Біблії трапляються зайві слова, чого не було в російському перекладі. Про це ж він розповідав у листі від 14.05.1901 р. до І.Пулюя, який редагував ці переклади, уточнюючи, що над четвертою частиною Біблії, яку не переклав Куліш, довелось йому працювати півтора року. У публікації М.Возняка «До зносин Ів. Нечуя-Левицького з галичанами (Десять його листів до Ів. Пулюя)» також зазначається, що «над перекладом біблійних книг сидів Левицький півтора року» («Літературний архів».– 1931.– № І–II).
За словами І.Левицького, він переклав з Біблії 1 і 2 книги «Параліпоменон», 1 і 2 книги Ездри, книги «Руф», Неемії, «Іудиф», «Товія», «Есфір», послання Єремії Варуха, книгу пророцтв Даниїла, 1–3 книги Маккавеїв та ін. Проте до віденського видання 1903 р. «Святе письмо Старого завіту» накладом Британського біблійного товариства увійшли лише такі переклади І.Нечуя-Левицького: книга «Руф», 1, 2 кни¬ги «Параліпоменон», книги Ездри, Неемії, «Есфір» і книга пророка Даниїла. Сюди не ввійшли книга премудростей Соломона, над перекладом якої так намучився перекладач, та інші неканонічні книги Біблії. 

1904 р. Британське біблійне товариство видало «Біблію» в перекладі П.Куліша, І.Нечуя-Левицького та І.Пулюя. Коли переклад українською мовою вийшов у світ, в листі до І.Пулюя перекладач (І. Нечуй) сповіщав, що сумнівається; чи пропустить цензура цей переклад «Біблії» в Росію, бо книги духовного змісту перевірялися також духовною цензурою, ще більш консервативною, за словами письменника, від світської.
На запитання цього ж адресата у листі 9.04.1905 р. І.Нечуй пригадував, що П.Куліш перекладав Біблію з німецької мови: він брав уроки єврейської мови в одного варшавського равина і заохочував до цього й Нечуя-Левицького.

Свій гонорар за переклад Біблії Іван Семенович передав на виплату стипендій бідним студентам і звертався з пропозицією, щоб так вчинила й дружина П. Куліша Ганна Барвінок, яка одержала набагато більше грошей за частину Біблії, перекладену свого часу П.Кулішем (3000 крб.).
Як відомо, І.С.Нечуй-Левицький дбав про точний переклад термінів та звичайних слів. У листі (25.11.1904 р.) він висловлює І.Пулюю своє невдоволення незадовільним редагуванням перекладу деяких висловлювань, зазначаючи, що туди вставлено багато незрозумілих місцевих (галицьких) слів, а також русизми, вжиті без потреби.
Є відомості про роботу Івана Семеновича і над перекладом інших богослужебних книг. Так, він сповіщав М.Лободовського 28.04.1908 p., що працює над перекладом українською мовою Євангелія: «Кам'янецький єпіскоп (тепер Тульський) бачився зі мною в Києві і просив переложить «Діяння святих апостолів» по-українській. Я оце працюю над перекладом». 7.06. 1908 р. він знову пише цьому адресату: «Я два місяці сидів над роботою: перекладав «Діяння святих апостолів» українською мовою і оце вчора тільки що скінчив і хапаюсь одіслать їх перед своїм виїздом з Києва на село».

Джерело: http://myrefs.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1332:2010-06-01-14-46-16&catid=35:2009-06-17-17-55-22&Itemid=53

У кожного з нас є улюблена фраза іноземною мовою, яка відповідає нашому стилю життя, характеру, або надзвичайно вдало підкреслює нашу особистість. Ця фраза зазвичай почута у фільмі, вичитана з книги чи журналу, або ж з нею пов'язана якась кумедна ситуація з нашого життя. 

У цьому пості я пропоную поділитися не тільки улюбленими іншомовними виразами, але й історіями їх походження (запозичення). Думаю усім нам буде цікаво про це дізнатися.

І почну я звісно ж із себе. Ще з першого курсу університету мені запам'яталась влучна фраза викладача граматики "It depends". Вона використовувалася в усіх можливих контекстах, адже практично кожне правило граматики англійської мови передбачає купу винятків. Коли ми запитували, як правильно: так чи так, викладач відповідала "It depends", що викликало в нас бурю емоцій))

Ось тут ми почали про книжки, їх професійність та деякі цікаві і не зовсім моменти перекладу(термінологія): http://www.lostintranslations.net/blog/p34.html#act=index

Знайшов теж повчальну, хоча не зовсім свіжу і не розв`язану тему: http://forum.osvita.org.ua/viewtopic.php?t=492&postdays=0&postorder=asc&start=15&sid=d4c56fca77db9f74f65dab452a2111d8

Дуже погано коли роблять грубі помилки в навчальних та наукових книгах і не визнають цього